poguliay2

Бурштин, чиновники, народ…

 

Віктор Погуляй,
автор вірша 

Кілька мільйонів літ тому
Дерева плакали бурштином,
А хтось, роздерши плоть земну,
Ці сльози миє без упину,
Природу нищачи навколо,
Стоять дерева частоколом,
Де не росте уже чорниця,
Де навіть птиця не гніздиться..

Чом споглядає це держава
В особах слуг своїх в погонах,
Чом кримінальні карні справи
Лиш виснуть виноградом в гронах?!
Чому Волинь, чому Полісся,
Як українська ніжна пісня,
Все ще зневажені в країні
Уже в новому покоління?!

Старенькі плачуть, наче діти,
Та сльози їхні не бурштин
Тож можновладці у «корита»
Знайдуть хоч тисячу причин,
Аби текла грошва рікою
До сейфів їх передпокоїв,
Безжально нищачи природу
Колись і їхнього народу…

k324

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *